Імперативний метод регулювання правових відносин передбачає чітке встановлення обов'язкових норм, які не можуть змінюватися за згодою сторін. Цей метод характерний для публічного права, де держава встановлює жорсткі правила, обов'язкові для всіх суб'єктів. Розглянемо, які з перелічених ситуацій регулюються імперативним методом:
Призив на службу до Збройних Сил України: Це типово імперативна ситуація. Закон чітко визначає обов'язок громадян проходити військову службу, а також встановлює порядок призову. Громадяни не можуть змінювати ці правила за своїм бажанням, оскільки це питання публічного інтересу і національної безпеки.
Відповідальність за вчинення злочину: Кримінальне право є класичним прикладом імперативного регулювання. Закони чітко визначають, які дії є злочинами, і яка відповідальність за них передбачена. Суб'єкти не можуть змінити чи обійти ці норми, оскільки вони спрямовані на захист суспільних інтересів.
Реєстрація дитини після її народження: Цей процес також регулюється імперативним методом. Закон зобов'язує батьків або уповноважених осіб зареєструвати новонароджену дитину в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Це забезпечує юридичне визнання особи і дає дитині право на громадянство та інші права.
Інші ситуації, такі як купівля квартири чи іншої нерухомості, приватизація нерухомого майна та юридичне оформлення спадщини, зазвичай регулюються диспозитивним методом, де сторони мають більше свободи у визначенні умов і порядку дій у рамках, визначених законом.